Всесвіт не такий великий, земля взагалі маленька, а ми - ниці і голі, нікчеми з глобальними претензіями, розумієш - ніхто! Дикі невігласи, ми знаємо уривки про щось і десь, а по суті - нічого, ніякої системи, бо система - це все разом, тільки разом, однобічне знання - це частина. Уяви собі людину, яка рухає тільки однією рукою, а всі решта органів у неї атрофовані, ну якщо вона іде й ходить, то вже висока культура. Отакі з нас фахівці, отакі й люди, ми не хочемо бачити велетенський досвід людства, розсипаний перед нашими ногами, і в результаті - ми нічого не знаємо, ще й пишаємося своїм незнанням. Ми навіть себе не знаємо.