Якщо в політику потрапляють випадкові люди, вони завжди виправдовуються за свої помилки і їм не вистачає часу й уміння для позитивних дій.
Щоб жила свобода, нею потрібно горіти, а нормативні акти для вільної людини повинні писати холодні серця і досвідчений розум.
Свобода як усвідомлена необхідність у стосунках між людьми, владою та індивідуумом, чоловіком і жінкою, відкриває простір для розкриття талантів кожного, використання об‘єднаних сил для будівництва нового життя.
Свобода вибору скрізь і в усьому – це знак демократії. Там, де вибір людини обмежується владою, там зароджується диктатура.
Історично держава потрапляла у скрутне становище, знесилювалась, ставала легкою здобиччю ворога, коли її так звана еліта захоплювалася збагаченням, будівництвом маєтків, господарським обростанням.
Дією людини керують закладені в ній розуміння суті та порядку речей, знання і культура. Не чекайте від невігласа благородних учинків або успіхів в управлінні.
Вміле, розумне користування владою забезпечує її розширення та зміцнює авторитет. Довіра і підтримка людей вища за будь-яку силову охорону влади від політичної кризи. Неавторитетна влада завжди завершується або зрадою прихильників, або протестами народу, які нерідко переростають у революції.
Вищим законом завжди є воля народу, його прагнення до добра. Тому в Конституції слід бачити не лише букву, а й дух. Буква Конституції – це суспільний договір із владою, а Дух – це право народу на достойне життя, це вибір народу між Добром і Злом на користь Добра. На жаль, іще не настав час, щоб люди без закону і силових механізмів його здійснення добровільно діяли справедливо. А тому державна машина має працювати бездоганно під проводом професіоналів і патріотів, демократів за покликанням.